Children Of The Night

      Варто відмітити, що паті такого рівня і такого спрямування у Луцьку проводилася вперше і робити принаймні приблизні прогнози, що і як пройде було неможливо. Якщо гурт Otto Dix вже мали купу шанувальників, і про них принаймні чув кожен пересічний поціновувач такого музичного напрямку як darkwave то про Error:Genesis мало хто чув.

      В день подібних заходів місто просто міняється на очах: на вулицях, особливо в старій частині можна побачити багатенько людей, що так чи інакше мають відношення до темної культури. Близько 18-ї "Майдан" був заповнений людьми, горіли свічки , всі були в очікуванні, все було в очікуванні. Власне паті почалася з атмосферного сета Dj Verlein, що розворушив публіку і підготував до виступу першої ватаги Error:Genesis. Розповім трішечки про команду.

Склад:
Gargoyle (a.k.a. Dj Gargarroth) - головне програмування, композиція, вокал.
Joshua Olsen Berg - гітара
Alexander Morte - клавішні.

      Після релізу REDBUTTON (2007) - синглу з обмеженим тиражем та успішної участі у кількох фестах: Мінськ (з Otto Dix and Rain), Москва (з T3R and Future Positive), і `Children of the Night` (2006, Київ) ватага отримала визнання та прихильність багатьох справжніх поціновувачів якісної музики і за підтримки Ukrainian Gothic Portal гідно представили Україну на Wave Gotik Treffen festival (Germany), де просто порвали публіку, лишивши по собі найкращі враження.

      Якщо при перших акордах більшість людей ще спокійно сиділи за своїми столиками, потягуючи пивко, то вже на другій хвилині виступу танцпол був ущерть заповнений відданими фанатами EBM, що відривалися на повну. Але оскільки паті по своєму концепту повинна мати хоч якийсь натяк на містичність і тому подібне - вже на другій пісні музика... Зникла. Чому і як з`ясовували технічні працівники.. А в цей час між музикантами і присутніми вівся досить таки екзальтований діалог. Музиканти розпитували, чи люблять лучани своє місто і що в ньому є доброго та цікавого окрім власне Замку Любарта, в якому вони вже були, абсурд ситуації в тому, що саме київські хлопці почали росказувати, як вони люблять Луцьк і як їм тут добре, підкріплюючи свої слова різними гострими висловлюваннями (не для широкої аудиторії). Далі побалакали про хтоЩОслухає. Весь цей час музиканти жартували, анонсували наступний гурт "Otto Dix", тощо. Хлопці трішечки розповіли про свою участь в Wave Gotik Treffen festival (Germany). Не знаю як там шаманили звукачі, але невдовзі зал Майдану знову наповнив потужний саунд, люди, ніби по команді швиденько заповинил танцпол. Музиканти грали з повною віддачею. Особливо потішила нас поява на сцені... Акордеону, не очікувано органічно він звучав у хвилі всепоглинаючого індастріалу. А композиція "Ein, Zwei, Polizei" (кавер на пісню гурту MO DO) просто п-о-р-в-а-л-а. Файно підібрана, опрацьована програма. Поводження на сцені, жести, різноманітні синхронні рухи разом із музикою виглядало дуже ефектно, рвало на шматки, драйв такий, який мені рідко траплялося чути і відчувати. Така собі ідеальна модель: картинка+звук. Не страждало ні те, ні інше. Команда однозначно європейського рівня із величезним потенціалом та невичерпним позитивом. Після останнього зіграного треку ще довго чулися вигуки "На біс", але в силу тих чи інших обставин ватага відкланялася і представила наших наступних гостей "Otto Dix".

Міхаель Драу - вокал, тексти, дизайн, сценічне шоу
Марі Сліп - клавіші, аранжування, програмування.
Петр Воронов - Скрипаль, композитор.

Дискографія:
Эго (2005)
Город (2006)
Атомная Зима (2007)

      Чесно кажучи, трішки скептично ставилася до творчості цієї команди і нічого такого не очікувала. Можливо мої музичні уподобання всьому виною. Але я серйозно була настроєна почути і зрозуміти команду, яка наробила купу шуму і заради якої (по відгукам присутніх) тут зібралося стільки людей. Ще перед концертом залою ходив дещо стурбований хлопчик, у якому годі було впізнати Міхаеля Драу. І оце магічне перевтілення хлопчика у Артиста (саме артистом Міхаель з`явився перед очі публіки) зачепило мене неймовірно, тут мабуть вже зіграла вирішальну роль моя любов до театру і шоу взагалі. Грим, маска, одяг, аксесуари, все це було у стилі Міхаеля, у руках була червона троянда, подарована йому симпатичною готесою безпосередньо перед виступом, вона (троянда) доповнила картинку, внесла якусь зворушливу нотку в цілому суворий образ. Міхаель влаштував справжнє шоу, яке рідко побачиш. Майстерність поводження на сцені просто вражаюча. Рухи, міміка, погляд - незабутній, нетривіальний образ. Весь виступ можна охаратеризувати одним словом: атмосферно. Впевнена, що якщо когось і не зачепила музика (різні смаки, уподобання) то мало хто лишився байдужий до манери виконання, це вже точно. На жаль містика досягла свого апогею і звук знову пропав. Але Міхаель не розгубився і потішив нас забавною піснею про борсучка і рамштайнівською "Mutter". За кілька хвилин, коли з апаратом все було гаразд ми знову мали нагоду насолоджуватися музикою. Багато хто ставить акцент на музику, а тексти лишаються так би мовити поза увагою - в тіні, "Otto Dix" - яскравий приклад різнопланової роботи, на високому рівні і музика, і тексти, і виконання. Вишуканий коктейль, у якому все чітко виміряно, відшліфовано, налито по вінця, ні більше не менше. Виступ "Otto Dix" добігав логічного завершення. Шкода було їх відпускати, але таки потрібно, бо музиканти виклавшись на всі 100% були дуже втомленими.

       Але розходитися було ще рано! На сцені з`явилася красуня Dj Verlein. Люди, які було посідали за столики, повернулися назад на танцпол і танцювали як заведені. Verlein завела публіку з першої хвилин сета і не відпускала до останнього трека. Динамічні та драйвові композиції змінювалися легкими та похмурими, що не давало розслабитися ні на хвилинку. Думаю, щоб передати атмосферу цього сета, варто процитувати Verlein (досл.):

      "Мне лично непонятно, как можно в таком ритме час протанцевать не отходя ни на минуточку... сэт планировался совершенно по-другому, но чтоб не ломать людям кайф, пришлось сделать его более динамичным что-ли (люди,устроившие хороводы под крейзи джульет - респект), но правда таки дав некую расслабуху в виде Дайриков и Дистёрбд... удивило восприятие последних двух электронный треком ЗомбиГёрл и Комбикрайста - это была та еще авантюра. Повторюсь, мне было очень приятно работать для вас, надеюсь приехать еще, при чем в очень скором времени."

      Наступним був Dj Gargarroth. Що тут сказати... Процитую знову ж таки Dj Verlein: "Безумный диджей-убийца, не меньше! Мясо, жесткое бескомпромисное мясо, которое люди тоже прекрасно восприняли, вопреки всем прогнозам." Думаю цього буде цілком достатньо, щоб уявити як ми втанцювалися.

      На зміну Dj Gargarroth з`явився Dj Fallen Weeper. Навіть не знаю з чого почати, як тільки згадала той сет, уява захлинулася спогадами, на обличчі з`вилася посмішка. Таааааааааак, кращого сета в житті я не бачила / не чула. Oomph! (Wer Schoen Sein Will Muss Leid і Revolution), Claw finge, Marilyn Manson... Публіка танцювала, підспівувала. Чого не очікувала почути в сеті так це "Big in Japan" Guano Apes та "System Of A Down". Коли тільки залунали перші акорди Aerials, Weeper окинув публіку поглядом, що випробовував, але люди продовжували відриватися, навіть пожвавішали (здавалося б куди вже далі!). Одним словом експеримент удався. Всі лишилися задоволеними і протягом всього сета "Система" грала ще кілька разів. Вже пізніше Weeper зізнався, що протягом години зіграв усе, що планував, але побачивши, як народ відривається без будь-якого наміру всідатися за столи чи йти додому, мусив грати ще і ще. Все то тривало години дві. Weeper-бідолага здавалося вже ледь тримався на ногах, в принципі ті, що танцювали теж були вже напівмертві.

      Резюме:
     Паті пройшла на славу. Ніякі негаразди, пов`язані з апаратурою, не зіпсували атмосфери, навпаки по-максимуму закріпили зв`язок сцена-зал. А ще хочу відмітити те, що в ногу з рівнем паті розвивається і сама цільова аудиторія. Хто кого виховує - невідомо. Скоріше за все - рівноправний симбіоз. Якщо на "One Cold Winter Party" більшість була просто в чорних джинсах/кофтах, то тепер до паті готуються заздалегідь проявляючи неабияку фантазію та креативність, а це не може не тішити! Величезна дяка та ріспект Еві і Кварку, а також всім, хто прямо чи дотично брав участь в організації Children Of The Night Prequel!!!

Автор - Олександра
Автор фото - eldorado
Children Of The Night
Children Of The Night
Children Of The Night
Children Of The Night
вебмани
.

ЖИТТЯ - ЦЕ ROCK-n-ROLL - таке гасло багато років сповідує пивний клуб Майдан, що знаходиться у старовинному українському місті Луцьку. Історія нашого міста налічує більше 9-и століть. Музиканти і гості, побувавши тут, кажуть, що Майдан є місцем, де живе душа рок-н-ролу. І це не лише тому, що у нас витримується формат якісної музики, а й через те, що ми намагаємося жити без гамбургерів та піци - як серед страв, так і в житті. У Луцьку Майдан розташувався в центрі міста, по вул. Бойка, 2. Від центральної площі з пам`ятником Л. Українки, 150 метрів вниз по вул. Винниченка до авто знаку. Розумні люди кажуть, що рок-н-рол – це стиль життя, тому ми намагаємось об’єднати у своїх стінах сильних та вільних духом людей, які не розмінюються на дрібниці і дешеві замінники. І в цьому є щось спільне між усіма відвідувачами нашого пивного клубу, ким би ти не був, фольк та рок-н-рол змусять почуватися вільною людиною, не загубити свої почуття та помисли в ямі масово-попсової істерії. Кожну п`ятницю - живий звук, добірка найкращих хітів світової та української музики - гурт Чорні Черешні. Щосуботи, гурт King Size (це живий Hard Rock, в найкращих традиціях жанру), концерти легенд української та світової рок-сцени, виступи молодих та перспективних ватаг, тематичні програми, еротичні шоу, і, звичайно, запальні рок-н-рольні танці від Dj Славка. . Дизайн рекламы. (Поисковая оптимизация) Рассылка рекламы. ; пансионаты черноморское новостройки киева, жилье.
За последние доходы населения азербайджана возросли в 6 раз.
Олег Володимирович Батюк