Про те, як складається співпраця між двома, або навіть трьома поколіннями музикантів, знають учасники вінницького гурту "Граффіті". Ватага приїжджала до нашого пивного клубу "Майдан" 4-го жовтня і здивувала усіх не лише своїм неординарним складом, а й неабиякою сценічною професійністю, відвертим позитивом. Виконання смачних каверів на відомі хіти "Deep Purple", "Scorpions", "Led Zeppelin", "Europe" не новинка для нас, кожен другий музичний гурт в Україні переграє і переспівує ці речі, намагаючись завоювати прихильність публіки, відмінність у тому, як це робиться. "Граффіті" в цьому сенсі можна було б назвати супер-крутими: Олег Асєєв - гітарист, керівник та продюсер команди у радянські часи працював у популярних гуртах, з відомими виконавцями та композиторами Юрієм Антоновим, В`ячеславом Добриніним, Олександрою Пахмутовою.

      "З самого початку це був мій власний авторський проект, який мав назву "Граффіті м`юзік груп". У цьому колективі працювали зовсім інші люди. Ми в основному орієнтувалися на джаз-рок. І навіть досягнули певних результатів у фестивальній практиці. Композиція з моєї авторської програми увійшла в історію джазу, як одна з кращих джазових пісень. Далі були "Зірки джазу України". Я займався саме блюзом, були і блюз-рокові речі, пісні 60-70-х років. Молодь була присутня і у тодішньому складі, але з огляду на те, що вимоги теж були досить високими, втриматись у колективі вони не змогли. Зараз у нас зібрався склад дійсно дуже професійних музикантів. Окрім старожилів, молоді хлопці - Артем Дятлов і Сашко Онофрійчук. Артем - син відомого і популярного співака Лері Вінна, зараз вивчає англійську та німецьку мови в університеті і пише пісні, прийшов у команду менше двох років тому. Сам ніколи навіть не сподівався, що буде співати. Тобто до цього він не співав. Але коли прийшов у команду, відразу зрозумів, що від нього вимагається. Людина лише півтора року працює, але вже є результат. Сашко сьогодні, на жаль, не зміг приїхати. Він зараз вчиться на останньому курсі аграрного університету і ще працює в квартеті народної музики. Сашко від природи наділений дуже красивим тенором і неодноразово ставав лавреатом всеукраїнських і міжнародних конкурсів. Плюс до того всього чудово грає на бандурі. Я думаю, що наступного разу ми обов`язково приїдемо до "Майдану" вже у повному складі. Нам непогано працюється разом. Одне іншому допомагає. Адже у молодих є, як кажуть, піонерські вогнища (ну, ви знаєте, де). Буває так, ми після концерту - відпочивати, а вони гуляти хочуть. Але коли ми працюємо на сцені, створюємо для них професійний драйв і відбувається синтез. Я завжди люблю уточнювати, ми не є суто кавер-гуртом. Тобто ми не ремісники. Ремісники у музиці - це люди, які точно грають по нотам популярні пісні, які усім подобаються. А ми беремо лише основу і з розрахунком на кожного члена нашого гурту, а також самої пісні, отримується результат. Бо якщо гурт кожного разу буде грати одне і те саме, він ніколи не буде цікавим. У своєму рідному місті, у Вінниці, ми працюємо в ресторанчику "У Флінта" - це наше родинне гніздечко, і люди приходять на наші концерти щотижня з однаковим задоволенням, тому що кожного разу навіть одні і ті самі речі звучать по-різному. Велике значення має особистість кожної людини зокрема. Кожен потрошки додає щось від себе, і отримується такий ось цікавий джем. Наш перший демо-запис не випадково складається з пісень класичного року. Ми взяли серйозні речі, і це показник нашого музичного рівня як гурту. До того ж "Граффіті" працює як в клубах, так і на корпоративах, і у нас дуже широкий діапазон. Починаючи від українських народних пісень і закінчуючи хард-роком. Така робота є набагато складнішою, адже до клубу переважно приходять люди, які люблять цю музику і розуміються на ній."

      Артем Дятлов:"Є гурти, які працюють у клубах і звучать по-клубному. Гурт "Граффіті" звучить зі сценічним драйвом, так, як на великому звуці. Енергетика зовсім не клубна, а концертна. Саме це мене зачепило і кожного разу продовжує чіпляти."
Бас-гітарист ватаги Анатолій Баранчук у 90-ті роки був мером міста Калинівка, займався спортом (має чорний пояс з карате): "Щодо майбутніх планів. Справа у тому, що у нас в колективі є три людини, які пишуть пісні. Я пишу пісні, Артем пише пісні і Олег. Олег - джаз-рокову програму, Артем - сучасну. Мої пісні співав Назарій Яремчук, "Кобза", Анісімови. І зараз ми плануємо записати альбом саме з власних, різнопланових речей - Артема, Олега і моїх пісень."

      Барабанщик "Граффіті" Володимир Сироїжко працює в оркестрі УВС і також є професіоналом з великим стажем. А клавішника Богдана Совика більшість майданівців і особливо постійних учасників фан-клубу визнали найбільш яскравим музикантом року, надто усім присутнім припали до душі гіпівські погляди на життя і відповідно такий самий гіпівський вигляд Богдана. Любов до психоделіки і старої-доброї рок-музики не заважають йому працювати інженером-конструктором на заводі, співати ( як уточнили учасники гурту, співає Богдан середнім голосом) та грати у "Граффіті" і стверджувати, що Рей Манзарек (клавішник відомих "Дорз") був єдиним музикантом у колективі, хто мав вищу освіту і тямив більше за інших. Цікавий гурт, цікавий і якісний підхід до музики. Зрештою, можна буде скласти власну думку про творчість „Граффіті", прийшовши на їх концерт до нашого пивного клубу „Майдан" наступного разу!

Автор - Galochka Blackbird
Автор фото - eldorado