Як музиканти вони виростали на творчості Джиммі Гендрікса , вони стверджують, що музику потрібно, перш за все, відчувати і пережиті емоції у тисячу разів важливіше за техніку виконання та детальне відтворення вже відомих блюзових і рок-н-рольних гітів. Funky blues цього концертного сезону набув у нашому клубі неабиякої популярності і все завдяки київській ватазі "Mojo Jojo". Концерти цих хлопців проходять тут щомісяця і збирають повний зал шанувальників якісної музики та запальних танців. Funky ритми змушують серця битися частіше, і спонукати тіло до рухів. Funky blues - це, перш за все, веселощі і драйв, це енергія, яка б`є через край. І оскільки саме гурт "Mojo Jojo" буде завершувати своїм концертом 2008-й рік в "Майдані", трішки більше про них від вокаліста, гітариста і фронтмена Вови:

      Звідки "ростуть ноги"
      Окрім вже згаданого Гендрікса мені подобаються і Мадді Вотерс і Джеймс Браун, але Джиммі - це саме той гітарист, емоційність виконання якого повсякчас вражає, неперевершена і фантастична постать, мені б дуже хотілося, щоб і музика "Mojo Jojo" була так само насичена драйвом, емоціями і теж мала б душу як і творчість Гендрікса. До "Mojo Jojo" існувало ще три ватаги. Перший гурт - шкільний, де я грав на бас-гітарі, згодом на гітарі, але, на жаль, нічого не вийшло, ми були дітьми і тому швидко розбіглися. Потім я створив гурт "Рейні дей", який, до речі, також виступав тут в Майдані, проіснували ми більш як чотири роки і це була саме блюзова ватага. З нами сталася досить банальна річ, яка трапляється з більшістю молодих, амбіційних колективів, граючи у різних клубах, ми згодом почали прогинатися під публіку. Вона почала диктувати нам свої смаки, направду, блюз - менш популярний напрям, ніж рок-н-рол і ми зробили цей перехід. Експеримент був цікавим, я рок-н-рол теж люблю, проте, як виявилось, не настільки, щоб продовжувати далі у такому ж напрямку. Блюз-рок - ось те , чим я живу, про що я міркую і мрію, хлопці ж хотіли грати попсу, а я вже нею наївся. Зараз і Джеймс Браун і "Shocken Blue" у виконанні "Mojo Jojo" звучить так, що і людям цікаво, і нам не гидко. Оригінальні речі дуже гарні, вони досконалі, але скільки вже їх можна перегравати, наслідуючи кумирів. Після розпаду "Рейні Дей" я грав у вінницькому гурті "Graffity" під керівництвом Олега Асєєва. Дуже сильний джаз-роковий гітарист, навіть не знаю з ким в Україні його можна було б порівняти. Але, джаз-рок у нас не продається і тому "Graffity" теж взяли курс на більш доступну і зрозумілу для слухача музику. Так я вирішив створити власний колектив. У такому складі як зараз ми граємо приблизно рік, трішки більше з Максимом - бас-гітаристом, з барабанщиком Романом - трішки менше. І поки що цілком задоволені результатом, у нашому репертуарі немає сопливих балад чи надтих гопанок, усе намагаємось пропустити крізь себе і наситити власною енергією, енергією "Mojo Jojo". Тепер у фанковому виконанні зазвучали і Гендрікс, і Чак Бері, і Стіві Рей Воген, якого я теж страшенно шаную, це вже не є каверуванням "чистої води", звичайним відтворенням улюблених речей, ці пісні звучать по-новому, звучать зовсім інакше.

      Публіка
      Взагалі то в Україні нас найкраще сприймають і приймають у вас в "Майдані", видно, що люди, які приходять на концерти, отримують задоволення, багато танцюють, багато аплодують, словом, повністю включаються в процес, це страшенно приємно. "Майдан" дуже файний клуб. Також щомісяця ми граємо у Вінниці, в ресторанчику "У Флінта", заклад, що ще менший за розмірами від "Майдану", проте, як правило, на концерти теж збираються саме ті. У Києві - декілька клубів, де ми регулярно виступаємо, але киян дуже важко чимось здивувати, багато кавер-ватаг, багато гуртів, які грають одноманітну музику, потрібно постійно працювати над собою, щоб триматись у формі.

      Власна творчість Так, у нас вже є декілька власних пісень, ми виконуємо їх під час концертних програм. Написанням музики переважно займаюсь я, але аранжування робимо усі разом, Максим трохи корегує мою англійську, у нього, до речі, є власний проект, що має назву "OverDrive", він там також грає на гітарі, і співає. А в "Mojo Jojo" частіше за все буває так: я приношу якийсь матеріал, ми його коригуємо і шліфуємо. Грати кавера - це не назавжди, хотілось би записати власний альбом і навряд чи це буде музика схожа на Гендрікса, Вогена, Кріса Дуарте, блюз-рок кумирів не хочеться перегравати, будемо робити музику у стилі "Mojo Jojo" і ніяк інакше!

Автор - Galochka Blackbird
Автор фото - eldorado