Мік Джаґґер своєю останньою роботою довів, що далеко не всі ветерани рок-н-ролу зачепилися за літа минулої слави і музично залишаються десь в 70-х. Щось подібне показує сьогодні і гурт БОРЩ, коли тягне розкутість думки з епохи своєї юності, тобто від угруповань SOS, UZA, раннього ВВ, але складає до купи звук вже за вимогами дня нинішнього. Мабуть, хлопці зі Скрябіна не дуже розлютяться, якщо в них запозичити термін, котрий наголосить на духовній складовій БОРЩу, щоб охрестити “борщівську” суміш західних рок-стандартів та нашого бешкетництва, наскрізь іронічного і жартівливого, як Kozzzak Rock. Коли мова заходить про цю трійцю, то насамперед перед очима постають персонажі з мультику “Як козаки…”. Тож один довгов‘язий, з кмітливою усмішкою в кутиках вуст, інший малий та верткий, а ще інший на вигляд ніби і вайлуватий, проте за справу як береться, то жвавий такий, аж мешти завертаються. Яка трійця на вигляд, така в них музика і на слух: все жваве, вертке і по-козацькому хитрувате. Взагалі-то подібного штибу група в Україні мала б з‘явитися вже давно, але на перепоні одвічно виникали дві речі: спочатку в нас бракувало відповідного технічного забезпечення, а коли “залізо” стало більш-менш доступним, то з‘ясувалося, що на ньому ще й грати треба вміти. Тож не дивно, що музику по суті двадцятирічних видають ті, кому плюс/мінус тридцять п‘ять.

ІсторіяНа початку 2002-2003 років у старих друзів виникла ідея записати пісні Юрка Здоренка з репертуару ранніх „Воплів Відоплясова”, які він там сам же і співав. Спробували грати разом і відразу відчули неймовірний драйв спільної гри минулих часів. Піпа помолодшав на років 10. А у Здоренка прокинулось те „правильне божевілля”, яким були славні ранні „ВВ”. На перших концертах їх дуету допомагав барабанщик гурту „Танок на майдані Конго” Вітольд Корженко. Пізніше у складі гурту Вітольда замінив Вадим Зюбін віртуоз-барабанщик, діючий музикант київського metalcore гурту "UNERASE". ”Борщ” виконує жорсткий і безкомпромісний панк-рок у дусі «Dead Kennedy`s» або навіть «Exploited», розриває слухача на шматки своєю щирістю і первісним драйвом. Веселі і драйвово-стьобні, в кращих традиціях раннього «ВВ» тексти. До першого синглу, а пізніше і першого альбому „Падло” увійшли як авторські речі, так і переробки «Queen» («Mustafa Ibrahim») і «Motorhead» («Fire») – суміш воістину вибухова. Продюсерами запису стали Олександр Піпа та Жан-П`єр Шалбо, "культовий" француз, відомий за співпрацею з Джоні Холідеєм, Бріжіт Бардо та Джоном Кейлом. Платівка „Падло” мала у собі 20 оригінальних треків і вийшла у продаж у вересні 2004 року. З того часу гурт побував з концертами у багатьох клубах України, Росії, Польщі, брав участь у різноманітних фестивалях.

За роки перебування на сцені “борщівці” зметикували, що слова не відіграють провідної ролі в запальності композицій, і найчастіше загал підхоплює лише приспів. “Чому б тоді не залишити відразу тільки рефрен?” – подумали собі вони і звели наявність слів у своєму дебютнику до мінімуму, до, власне, приспіву чи виразу-семплу. Хід суперечливий, але життям виправданий.

У 2005-2006 роках „Борщ” заприятелював з британським гуртом „DVS” і як наслідок у квітні 2006 року «Борщ» і „DVS” випускають спільний «Far Away». Незвичність цієї збірки була у тому, що до нього окрім відомого хіта гурту „Slade” «Far Far Away» у виконанні «Борщу» і DVS, увійшли кілька композицій з ще невиданого альбому «Паразіта Кусок» («Борщ» ) та «Big Fish». („DVS” ). В загальній кількості до альбому увійшли 12 пісень, три з яких ремікси на хіти гурту „Борщ”.

На початку жовтня 2006 року «БОРЩ» видають абсолютно нову роботу під назвою «Паразіта кусок». У свою другу за рахунком „каструльку” тріо музичних кулінарів вмістили чортову дюжину запальних і неймовірно веселих інгредієнтів. В альбомі мали місце пара вже відомих смаковинок: «Бабло» і «Емінема нема», а також абсолютно нові хіти-бойовики, як то «Міліція», «Ріголето» - швидкісна індастріал-какофонія в кращих традиціях Ministry, «Гандзя» - розвеселий топ-сингл, «Золоте теля» - як на 5-му каналі – «без коментарів», краще „Борщу” ніхто б не зробив… Одним словом, якщо апетит нагуляли, спробуйте „Борщу”! Секрет рецепту простий: місцями їдкий, місцями впевнений і запальний вокал Юрка Здоренка + чарівне булькання басу, що неочікувано переходить в тотальний гітарний забій від Сашка Піпи + кулеметна черга віртуоза-барабанщика Вадима Зюбіна . Мастеринг плити був зроблений у Берліні, що додало їй не лише змістової, а ще й зовнішньої стильності. Музиканти планують презентувати і видати свій новий альбом крім України ще й у Росії та Польщі. Цього літа на польському фестивалі «Кierunek Оlsztyn 2006» в старовинному Ольштині, польські глядачі відверто зізнавалися: «…utarli nosa wszystkim, ktorzy uwazaja, ze muzyka rockowa umiera.» - «Rock zyje i ma sie dobrze».

Початковий склад:

Олександр Піпа (бас) – незмінний учасник «ВВ», невтомний експериментатор, одна з найбільш одіозних постатей на українській сцені.
Юрій Здоренко (вокал, гітара) – засновник і гітарист класичного складу «Воплів Відоплясова», автор значної кількості пісень «ВВ» («Полонина», «Колись», «Оля»), засновник та учасник гуртів «Индига» та «ЯЯЯ».
Віктор «Вітольд» Корженко (барабани) – барабанщик хіп-хоп-формації «Танок На Майдані Конго».
[ред.] Приєднався пізніше - Вадим Зюбін (барабани) - віртуоз-барабанщик, діючий музикант київського metalcore гурту "UNERASE", а Віктор Корженко вийшов зі складу.



Дискографія:
Сингл "Single" 2003
Альбом "PADLO" 2004
Альбом «Far Away» Борщ & DVS 2006
Альбом «PARAZITA KUSOK» 2006


Отже, тепер усім прихильникам панк-трешу, панк-року і, як кажуть самі „борщі”, хуліганського рок-н-ролу не доведеться шукати дешеві замінники хорошій драйвовій музиці. Справжні рок-н-рольщики завжди і всюди є справжніми і музиканти гурту „Борщ” неодноразово це підтвердили, хоча б під час двох своїх концертів у пивному клубі „Майдан”.