„Вій” – місія язичницького rock-n-roll’у триває...
«Музика гурту поєднує психоделію з ритмами та мелодикою слов`янського, зокрема, українського язичництва. Використовуються елементи музики українського бароко та середньовіччя. Виступи гурту Вій нагадують радше не сейшн (у звичайному розумінні), а потужне дійство, яке проходить «non-stop». За рахунок включення до аранжировки акустичних інструментів (віолончель, флейта, гобой), потужної ритмічної групи (окрім звичайної ударної установки - конги, тамтами та ін.), у поєднанні з використовуваними на концерті аудіозаписами шумів природи, голосами птахів та тварин, створюється майже містична атмосфера, стан, що переносить глядача із залу на багато віків назад, до поганських джерел людства, до природи, землі, до втраченого сьогодні людиною зв`язку з Космосом…» (Музичний критик).

Міфологія
У слов`янській міфології Вій - цар підземного світу, брат Дия, воєвода Чорнобога. Чорнобог (Чорний Змій, Кощей) - повелитель Темені і Пекельного царства; Бог холоду, знищення, смерті, зла; зображався у вигляді людоподібного ідола, чорного кольору з посрібленими вусами. Бог безумства і втілення всього поганого і чорного. У глибокій старовині слов`яни поділяли весь світ на дві частини: добру і злу, чи-то на дружню і ворожу людині. Кожну з них уособлював свій бог. Саме ворожу уособлював - Чорнобог. До нього приносилися жертви перед початком найважливіших справ, наприклад, перед виступом в військовий охід. Жертви приносили часто криваві і людські, вбивали полонених, рабів і коней. В мирний час Вій ув`язнений в Пеклі (Пекло - церковнослов`янська Пькъл, «смола», можливо латинське picula «смола», або pix «смола, дьоготь», у слов`янській міфології - пекло). Він тримає в руці вогняний батіг, яким «пригощає» грішників. У нього важкі вії - їх тримають вилами його численні слуги. Смертельний погляд Вія прихований під величезними віками чи віями. Він до смерті не терпить сонячного світла. Людина, що не витримувала погляду Вія, помирала. Витримати погляд Вія - означає отримати визнання власних домагань на силу. У слов`янській традиції фольклорним джерелом образу Вія може вважатися образ св. Кас`яна (втілення високосного року, 29 лютого). Згідно з українськими легендами - Кас`ян вкритий вовною, має віки до землі, котрі підіймає йому нечиста сила. По іншим уявленням, Кас`ян сидить нерухомо і не бачить «божого світла» через віки, котрі досягають його колін. Кас`яна і Вія об`єднує близькість до землі. Кас`ян мешкає в печері, куди не проникає світло, лежить у ямі, засипаний землею. Вій також являється «весь у чорній землі», має «підземний голос». Спільна ознака Кас`яна і Вія - згубний для людини (рослин, тварин) погляд. У східнослов`янському фольклорі існують ще й інші персонажі, які володіють схожими з Вієм ознаками. На Волині часто згадується чародій «шолудивий Буняка»: віки такі довгі, що їх підіймають вилами. Уявлення про смертельний погляд, очі, прихованих величезними віками, відображене в західно-українських рукописах XVI ст., в яких описані останні дні життя Іуди: віки його так розрослися, що він аж осліп. Мотив вік, які піднімаються вилами (лопатою, гачками), поширений і в східнослов`янських казках. Довгі віки в народному уявленню являються ознакою демонічної істоти. Українська легенда про походження чаю оповідає, що спокушаючи пустельника, диявол почав йому «вії (віки) напускати», аж доки стало неможливо старцеві глянути на світло; пустельник віки відірвав і закопав у землю; із них виріс чай. У бувальщині із білоруського Полісся смерть змальовується у вигляді жахливої жінки з величезними віями.
Відомо також слов`янське вірування у «дурне око» і уявлення про істоти, що наділені смертельним поглядом. Вій - найстрашніший та найсильніший представник нечистої сили, що живе під землею. Розкорячистий, косолапий, руки і ноги схожі на коріння дерев, весь у землі. У нього важка хода, з`являється лише у тих випадках, коли всі інші представники нечистої сили не можуть справитися. Повіки довгі, до самої землі, сам він їх підняти не може, зазвичай це роблять кажани. Як і вся нечисть, зникає з третіми півнями. // Поділля: Наші традиції У стародавній іранській (персидській) міфології аналог Вія - ВАЙЮ - «Пустота». Один із 28 Вищих Ізед (ИЗЕДИ - помічники богів - янголи). Вайю - правитель Великої пустоти - прошарку між світом Світла і світом Темені, розділяє Світло і Темінь не тільки у часі, але й у просторі. Функція Вайю - прикордонник. Проявляється як пустота, вакуум. Зображується з двома обличчями: одне скорботне, звернене до світу Темені, інше, те що сміється, - до світу Світла. Протегує тим, хто ще обтяжений вибором. Під його керівництвом знаходяться духи, котрі не зробили поки що вибір між добром і злом. Хранитель договору між Ахура-Маздой («Господь премудрий», верховне божество-добро. Ахура-Мазда створює ідеальних духовний світ і додає йому матеріальну форму. Після того, як сили зла з`явилися в створеному світі Ахура-Мазда підтримує живих істот, які вступають в боротьбу зі злом. По закінченню світового процесу Ахура-Мазда вчинить страшний суд, дасть вічне життя прихильникам всього благого, і остаточно знищить зло.) і Ангра-Майнью (Темний початок в іранській міфології. Голова темних, злих сил. Від нього пішло все нечисте і гріховне: гріхи, чародійство, смерть, хвороби, старість, зима, плазуни, хижі звірі, пустелі і т.д. Ангра-Майнья уособлення зла, брехні, нечистоти. Це він розколов єдиний світ на два початки: добре і зле. Ангру-Майнья насилав на людей 9999 хвороб і смерть, а лікування цих людей розглядали, як вигнання злих сил. Ангра-Майнья, будучи виявленням зла і всього негативного, приносить людям старість, хвороби, гріховні помисли. Завершення світової історії повинно ознаменуватися повним знищенням Ангра-Майнья. В образі Ангра-Майнью виражена думка про необхідність злого, негативного початку, завдяки якому добро стає діяльним, сильним, завершеним.).

Можливі відповідності імені Вія і деяких атрибутів в осетинських уявленнях про велетнів - ваюгах, примушують визнати стародавні витоки оповіді про Вія.

Збережена до XIX ст. українська легенда про Вія відома по повісті М.В.Гоголя.

Вій - Матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії

Вій - персонаж української демонології, який найчастіше постає в образі старезного діда з густими й довгими бровами та віями, через які нічого не бачить. Його погляд може бути смертельним для живих істот. Він має згубну, руйнівну силу, яка здатна провалити будинок під землю, а на його місці утворити водоймище. Однак від цієї магічної сили рятує те, що Вій навколо себе нічого не бачить через свої надзвичайно густі та довгі брови й вії. В етнографії висловлюється припущення про те, що саме з цим образом пов`язані повір`я «про недобрі очі та зурочення, згідно з якими від злого погляду все гине чи псується» (Українська минувшина. - С.220). // uk.wikipedia.org

P.S.
Дмитро Добрий-Вечір служив в прикордонних військах на кордоні з Румунією! В карпатських горах! Чи не згадати нам про Влада Дракулу?
При написанні був використаний матеріал і фотографії з Міфологічної енциклопедії монстрів, духів і богів із всього світу.
Ремарки
Микола Гоголь

Вій - це могутній витвір народної уяви. Так звуть українці старшого над гномами, що в нього повіки на очах спускаються аж до землі. Оця вся повість і є народний переказ. Мені не хотілося змінювати його, тому розповідаю майже так само просто, як і сам чув.

Олександр Євтушенко
: Вій - це демонологічна істота, яка має вигляд старого діда з величезними бровами. Своє ймення отримав через довгі густі вії, що сягали долу. Погляд його може вбити людину, від нього хати провалюються під землю, а на тих місцях виникають озера чи провалля. Але від згубної сили його погляду рятує те, що Вій нічого не бачить крізь густи вії. Вірогідно, з переказами про Вія пов`язані уявлення про погане око, наврочення, згідно з якими від злого погляду усе гине або псується. // «Вій» та Катаклізми» - Музична газета «АУТ» #3`94, О.Євтушенко


Дмитро Добрий-Вечір
Вій - це не обов`язково диявольська істота - це нейтральна сила, яка може служити будь-кому, дивлячись, яка людина візьме на «озброєння» його силу і могутність. Якщо це людина з поганими намірами, добра від нього не чекай… // «Україна молода» 23.12.94. А.Сек

Історія
Дмитро Добрий-Вечір, Ігор Лемешко та Олег Козлов у лютому 1991 заснували групу Вій.
До початкового складу входили:
Дмитро Добрий-Вечір - бас-гітара, вокал, тексти, музика
Ігор Лемешко (Хірург) - лідер-гітара, бек-вокал
Олег Козлов (Льотчик) - гітара, бек-вокал
Юрій Мезенчук - барабани
Руслан Мелещенко - перкусія, конги
В`ячеслав Міклухо - віолончель
Олександр Павлов - менеджер

Протягом трьох наступних років існування у групі кілька разів відбувалася заміна ударників та перкусіоністів: Микола Родіонов (Ваянг, Банита Байда), Дмитро Підлуцький (Рок-тріо) - барабани, Салманов Салман Мамед-Огли - перкусія, та багато інших…
Група стає дипломантом фестивалю «Червона Рута-91» (Запоріжжя) та лауреатом фестивалю «Червона Рута-93» (Донецьк). У Польщі влітку 1993 був виданий перший альбом групи - «Чорна рілля». Композиція «Закрутило небо колесом» з цього альбому зайняла друге місце у хіт-параді Варшавського радіо.

1996 року цей альбом було перевидано у Києві. Усі пісні з альбому записані на студії Будинку Звукозапису Радіо і Телебачення.

Влітку 1993 Вій був запрошений до Польщі на фестивалі «Сопот» та «Українські ночі у Польщі» (Гданськ). З 1991 по 1994 група мала понад 200 виступів, як сольних, так і в збірних концертах, беручи участь практично у всіх українських конкурсах та фестивалях: («Дзвін-91», «Вивих-91`92» (Львів), «Оберіг-92» (Луцьк), «Тарас Бульба-92`93» (Дубно), «Tin Wave-92»). З 1992 по 1993 7 пісень групи перемагали у хіт-парадах українського радіо. Згідно даних соціологічного опитування, Вій увійшов до 30-ки найпопулярніших виконавців України. У той час було зроблено багато аудіо та відеозаписів на радіо та TV.

Влітку 1993 року трагічно іде з життя ударник Дмитро Підлуцький.
Дмитро Добрий-Вечір:
«Це була жахлива втрата для нас усіх, адже він не лише колосальний музикант, він наш друг…» («Вій» та катаклізми» Музична газета «АУТ» #3`94, О.Євтушенко) «Ця криза, вона почалася років п`ять тому з того, що вбили нашого барабанщика. А потім почалася ця катавасія - один барабанщик, другий, третій, у гітариста криша поїхала і так далі.» («Гігієна», #3`99)

Не зважаючи на постійні проблеми зі складом, група продовжує працювати… Вій бере участь у фестивалях «Рок проти наркоманії та СНІДу», «Нові зірки старого року-94», «Дні України у Москві-95», «Золоті Ворота-95», «Рок-Екзистенція-96», «Дні надії-96», «Алтернатива-94`95» (Львів), «Пісенний вернісаж», «Рок проти комунізму», «Срібна підкова-96`99», «Апокаліпсис почнеться звідси-99» (Харків), працює на концертних майданчиках Росії, Польщі, Словаччини, Угорщини, Франції, Німеччини. У 1995 команда визнана «Кращим альтернативним гуртом України». На студії «Укртелефільм» 1995 року був знятий 70-хвилинний документальний фільм про творчість колективу. Музиканти брали участь у зйомках двох американських фільмів про Україну. Альбом «JAZZ» був записаний на студії «Зимовий сад» Української Національної Шоу-Біржі у 1997 році.

Касети із записом цього альбому планувалося продавати влітку в Криму, де гурт грав джаз «на шляпу». Але, врешті-решт, він був розтиражований піратами з дуже низькою якістю. По суті - цей альбом - запис тих речей, які музиканти грали у переходах та на вулиці (1996-1998). Восени 1998 року на тій же студії («Зимовий сад») записуються ще дві пісні: «Алілуя» та «Бісова сила».

…Добрий-Вечір щороку оновлює склад легендарної групи Вій (з обкладинки CD Легенди химерного краю. Антологія українського року). Не зважаючи на підступи міжнародного громадського руху «Замість Рок-н-Ролу - бразильсько-мексиканські серіали», Добрий-Вечір продовжує роботу над майже «віртуальним» (тобто нереальним) проектом. Провадяться експерименти зі складом (єдині постійні однодумці - ритм-машинка Alesis, бас-гітара та процесор DigiTech), створюються нові композиції, продовжуються пошуки філософського характеру. До Дмитра та Льотчика приєднується молодий талановитий гітарист Олексій Довжок, який зумів поєднати свої музичні пошуки (як технічні, так і філософські) з традиційним саундом команди. На прикре розчарування машинки Alesis та всім на втіху до гурту повертається Микола Родіонов. З приходом в команду Олі Вязенко (віолончель) відроджується атмосфера Вія початку 90-х. Не припиняють роботу в гурті Леся Добрий-Вечір (сестра та перкусія) і Сашко Власюк (ліра та чоловік). Такий собі сімейний підряд (кажуть, у застійні часи це заохочувалося). До речі, певний час в команді працювали дядя (Мелещенко Руслан - перкусія) та племінник (Сашко Мелещенко - барабани). У кількох концертах брав також участь (досить успішно) тромбоніст Гера Гольфстрім.

Новий склад було випробувано одразу ж. Львів. «Срібна підкова-2000».

А «Рок-Екзистенція-2000» стала зоряним часом та нагадала прислів`я «Є ще порох у порохівницях», чи щось тому подібне про відродження великого красивого птаха.

«…Незмінність часто призводить до пліснявіння й обростання мохом. Незмінність - різновид впертості, наслідки якої прогнозувати важко. Залишатися незмінним і водночас обдурити перспективу повільного відмирання - виняткове, хоче і сумнівне для критиків, задоволення. На українській рок-сцені сьогодні залишається кілка гуртів, які внаслідок різноступеневої незмінності або міфологізувалися, або набули примарної прозорості, внаслідок чого їх перестали помічати. Як з`ясувалося, даремно і передчасно. Безумовно, найпримарнішою капелою варто визнати київський Вій, що останніми роками вкрай рідко розплющував очі. «Рок-Екзистенція» успішно впоралася із пекельним (у прямому сенсі цього слова) завданням - фестиваль підняв цій істоті вії. Публіка змогла гідно оцінити моторошний і проникливий погляд потойбічно-гоголівської істоти. Очевидно, незмінність та консервативність Вія - ознаки успадковані. На відміну від «Актуса», ще однієї забутої українським слухачем формації, яка несподівано вигулькнула на фестивалі, Вій зберіг і увиразнив у своїй музиці все, за що його колись встигли полюбити, - етнічну медитативність, поганську символіку та акустичну похмурість. І хоча нові пісні з`являються вкрай рідко, проте колишні - не застарівають… («Фестиваль екзистенційної непокори» - NOTA (Українське ревю сучасної музики) #4`2000, М.Бриних).

Дискографія:
Хата Скраю Села (2005) CD-R, limited edition
Вій. Рок легенди України (2004) CD, Audio Casette
13 Років Самотності. Частина І. Лірична (2004) CD-R (limited edition)
Чорна Рілля. Колекційне видання (2004) CD
Хата Скраю Села (2004) CD-R, limited (89 hand-numbered copies) edition
Хата Скраю Села (2003) CD
Чорна Рілля (2001) Audio Casette
Чорна Рілля (2001) CD
Чорна Рілля (1994) Audio Casette
Вій (Чорна Рілля) (1993) Audio Casette